Провідні засоби масової інформації Німеччини приділяють деяку увагу подіям навколо трираундових переговорів між Росією та США, НАТО та ОБСЄ щодо категоричних вимог Москви надати їй виключні й надійні «гарантії безпеки», пов’язані з непоширенням НАТО на Схід. Такі вимоги Кремля означають неприйняття до Альянсу України та цілу низку принизливих для НАТО вимог, які Москва артикулює у демонстративно нахабному та недипломатичному тоні. Примітно, що європейські ЗМІ вперто називають події, спричинені агресивною політикою Москви на сході України «українською кризою», у такому терміні приховано підігруючи справжньому агресору, з яким здійснюється торгівля та від якого залежать статки європейців.
Водночас, інтенсивність репортажів та їх тональність свідчать, що європейські політичні центри помірковано ставляться до проблематики забезпечення колективної безпеки у випадках, якщо у переговорах беруть участь США. Щоправда, Високий представник ЄБСЄ з міжнародних справ та політики безпеки Жозеп Боррель два дні тому висловився щодо необхідності участі ЄС у переговорах стосовно угамування агресії Росії, що було вочевидь, спричинено, його особистої поїздкою до України та відвідування ним позицій на сході України. Водночас, тон у переговорах з Росією задають США і НАТО, які уособлюють чинник військової сили, – єдиний аргумент, який розуміє та серйозно сприймає Росія.
У середу 12 січня ц.р. у Брюсселі відбувається вже другий раунд переговорів у форматі вже два з половиною роки як замороженого співробітництва Ради НАТО-Росія. Напередодні у Женеві очікувано безрезультатно завершилися переговори високих представників Росії і США на рівні заступників міністрів закордонних справ країн.
Пліч-о-пліч: Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг
та віце-прем’єр-міністр України Ольга Стефанишин. Фото: Yves Herman/Reuters)
Німецьке видання «Süddeutsche Zeitung» зазначає, посилаючись на джерела у Брюсселі, що вже сам факт проведення переговорів у Брюсселі між НАТО і Росією є «позитивом». Проте, стурбованість в Альянсі, з огляду на демонстративні переміщення військ ЗС Росії поблизу кордону з Україною, залишається високою.
Заступниця держсекретаря США Венді Шерман (Wendy Sherman) мала інтенсивний графік роботи. Вона приземлилася в Брюсселі у вівторок вранці, з аеропорту вирушила прямо до штаб-квартири НАТО, де відбулася зустріч з Генеральним секретарем Єнсом Столтенбергом (Jens Stoltenberg). Той факт, що Шерман у захищеній від прослуховування кімнаті поінформувала послів 29 інших членів Альянсу про її восьмигодинну зустріч у Женеві із заступником міністра закордонних справ Росії Сергієм Рябковим, мав показати, наскільки тісно Вашингтон співпрацює зі своїми європейськими партнерами.
Завданням Альянсу було також підготувати складну та напружену зустріч: у середу делегацію Москви в Раді НАТО-Росія очолить заступник міністра оборони Олександр Фомін і інший заступник міністра закордонних справ Олександр Грушко. США представляє Шерман. Будуть також розглядатися суперечливі пропозиції Москви щодо нових угод про забезпечення безпеки для Європи. На розмову заплановано три години, але в Альянсі вважають можливим, що це займе набагато більше часу, оскільки російські представники легко ігнорують часові обмеження. Можливим є також, що переговори закінчаться швидко.
У понеділок Столтенберг заявив про «позитивний сигнал», що Росія прийняла запрошення до дискусії у форматі Ради НАТО-Росія через два з половиною роки після останньої зустрічі. Генеральний секретар НАТО вважає, що це буде «важливий тиждень» для європейської безпеки. Водночас він поскаржився, що президент Володимир Путін не лише ігнорує заклики до деескалації, але й збільшує кількість озброєнь на кордоні з Україною: «Росія продовжує військове розгортання десятків тисяч добре озброєних солдатів, готових до бойових дій».
НАТО і ЄС вважають вимоги Росії занадто однобічними
Про це Генеральний секретар Альянсу заявив разом із віце-прем’єр-міністром України Ольгою Стефанишин після засідання комісії Україна-НАТО. Знову було наголошено на союзі з Києвом, який тижнями пов’язують із попередженням про те, що вторгнення в Україну матиме для Росії «масштабні наслідки та великі втрати» у вигляді економічних санкцій. Хоча Росія заперечує існування планів вторгнення, члени НАТО не отримали жодних пояснень, чому Росія переміщує дедалі більше бронетанкових і боєздатних підрозділів, артилерії та засобів радіоелектронної боротьби поблизу України. Подібні дії не залишаються непоміченим для сучасних можливостей ведення розвідки, про що заявила після стратегічного діалогу в Женеві високопоставлений американський дипломат Шерман (Sherman): «Це не секрет, що ми повинні бачити ваші війська. Вони знають, що ми це бачимо».
Захід відкидає вимогу Москви щодо неприйняття до НАТО України чи Грузії. Ще раз Столтенберг дав зрозуміти, що таке рішення можуть прийняти лише члени НАТО та зацікавлена країна: «Ніхто інший не має права говорити про це». Генеральний секретар висловив те, про що думають багато в Альянсі: ця зустріч не вирішить усі проблеми, але, існують сподівання, що вона стане прелюдією до подальших переговорів. Перш за все, Столтенберг хотів би говорити про питання європейської безпеки, такі як прозорість намірів щодо військової діяльності або в галузі контролю над озброєннями. Усі угоди повинні мати «взаємну обов’язкову силу». За цим дипломатичним формулюванням стоїть переконання ЄС і НАТО в тому, що пропозиції Росії є занадто «односторонніми» і що вони не зменшують занепокоєння східних європейців, а посилюють їх.
Перед початком зустрічі в Брюсселі Москва заявила, що поки не знає, «як ми позиціонуємося з американцями», про що заявив речник Кремля Дмитро Пєсков. За його словами, підстав для оптимізму немає: лише в «найближчі дні» ми дізнаємося, «в якому напрямку здійснюється рух» і чи будуть мати сенс подальші дискусії. У четвер цими питаннями займатиметься Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), до складу якої входять Росія та Україна.
Розмірений формат подання інформації в європейських ЗМІ мають останні тривожні для міжнародної безпеки переговори та ультиматуму Росії. США і НАТО контролюють ситуацію та мають важелі впливу на перебіг переговорів, які заздалегідь оцінювалися як малоперспективні. Водночас, до кордонів Росії з Україною останнім часом перекидаються ударні та транспортні вертольоти, що повинно демонструвати, на додаток вже розміщеного угруповання загальною чисельністю біля 120 тис. осіб, нарощування бойових спроможностей і намірів Росії до вторгнення в Україну. Результати переговорів між Росією, США, НАТО та ОБСЄ, що здійснюють на вимогу Москви, будуть відомі наприкінці тижня. Але чи призведуть вони до розрядки напруженості та врегулювання ситуації, – невідомо. Адже таку мету Москва для себе й не визначала.
https://www.sueddeutsche.de/politik/ukraine-nato-russland-1.5505380