Російські війська, як і раніше, після завершення навчань залишаються в Білорусі. Повідомляється, що обидві країни прийняли таке рішення, з огляду на «ескалацію» на сході України. Побоювання щодо нападу на Україну зростає.
На тлі поглиблення кризи навколо Україні Білорусь оголосила про продовження спільних військових навчань з Росією. Як повідомило Міністерство оборони Білорусі в неділю 20 лютого ц.р. у месенджері Telegram, правитель Білорусі Олександр Лукашенко та президент Росії Володимир Путін вирішили, з огляду на «загострення» конфлікту на сході України, «продовжити перевірку бойової готовності збройних сил Союзної держави». Раніше Росія запевнила, що виведе свої війська з Білорусі після того, як цієї неділі навчання завершилися за планом.
У дописі в Telegram білоруське міністерство оборони посилалося на «збільшення військової активності» на кордонах країни та «загострення ситуації на Донбасі». За оцінками США, Росія перекинула до Білорусі близько 30 тисяч солдатів для участі у навчаннях, які тривають від 10 лютого ц.р.
Масове перекидання російських військ до українського кордону та білорусько-російські навчання підсилюють побоювання щодо майбутнього великого нападу Росії на Україну. На охопленому бойовими діями сході України останніми днями наростає напруженість. Українська армія та проросійські сепаратисти в зоні конфлікту нещодавно звинуватили один одного у численних порушеннях режиму припинення вогню. У суботу 19 лютого ц.р. сепаратисти віддали розпорядження про «загальну мобілізацію» і водночас знову закликали жінок, дітей та людей похилого віку виїхати з України до Росії.
НАТО бачить ознаки «повномасштабного нападу» на Україну
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг попередив ще у суботу 19 лютого ц.р. ввечері, що Альянс очікує повномасштабного наступу російської армії на Україну. «Всі ознаки вказують на те, що Росія планує повномасштабний напад на Україну», – заявив Столтенберг у суботу ввечері в телепрограмі студії ARD. Сполучені Штати і НАТО нещодавно попередили про напад Росії під «фальшивим прапором». Столтенберг заявив, що є ознаки того, що «Росія готується створити привід для нападу на Україну». На його думку,зростання кількості порушень режиму припинення вогню на сході України, «помилкові звинувачення» у «геноциді» на Донбасі та евакуація територій, контрольованих проросійськими сепаратистами, є «тривожними ознаками».
Росія і колишня радянська республіка Білорусь підтримують тісні відносини. Обидві держави співпрацюють у рамках Білорусько-російського Союзу, насамперед у сферах оборони та економічної політики.
У п’ятницю 18 лютого ц.р. Лукашенко приїхав до Москви для консультацій з Путіним. Він залишив відкритою дату свого повернення до Білорусі. «Якщо ми приймемо рішення, ми виведемо війська протягом 24 годин. Якщо ми вирішимо залишитися на місяць, вони залишаться на місяць. Збройні сили залишаться на стільки, скільки буде потрібно», – заявив Лукашенко у четвер, повідомляє інформагенція Белта.
Макрон розмовляє по телефону з Путіним і Зеленським
Тим часом президент Франції Еммануель Макрон після тривалої телефонної розмови з Володимиром Путіним знову зателефонував Володимиру Зеленському. Як повідомили в Єлисейському палаці в неділю 20 лютого ц.р., дзвінок Макрона Путіну тривав близько години 45 хвилин. Дотепер нічого не відомо про зміст переговорів. Лише напередодні ввечері Макрон зателефонував Зеленському, який підкреслив готовність його країни до діалогу в конфлікті з Росією. Як заявили в Парижі, Зеленський пообіцяв не реагувати на провокації промосковських сепаратистів на сході України.
Посилаючись на побоювання Заходу щодо вторгнення Росії в Україну, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив ефірі російського державного телебачення: «Який сенс Росії на когось нападати? Ми закликаємо згадати про історію». Навпаки, на його думку, Україна могла б відчути себе спровокованою на насильницьке рішення в зоні конфлікту на сході країни. Пєсков вкотре розкритикував військову підтримку Києва Заходом.
Організація з безпеки та співробітництва в Європі ОБСЄ, з огляду на загострення ситуації на сході України, скликає на понеділок спеціальне засідання. За повідомленням Агентства PAP про це у неділю 20 лютого ц.р. заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблоньські (Pawel Jablonski). Наразі Польща головує в ОБСЄ. Ця організація тривалий час намагається здійснювати посередництво у врегулюванні конфлікту. Росія дотепер рішуче відкидала участь ОБСЄ і останнім часом взагалі не брала участі у деяких засіданнях організації.
ЄС готується до прибуття біженців
Тим часом, ЄС готується до можливого напливу біженців від війни в разі нападу Росії на Україну. «Так, ми працюємо над цим», – заявила відповідальна за цю тему комісар ЄС Ілва Йоханссон (Ylva Johansson) в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки для Німецького пресового агентства dpa. Уже кілька тижнів розробляються плани надзвичайних ситуацій за участі країн-членів ОБСЄ, насамперед тих, які безпосередньо межують з Україною. Її населення становить близько 41 мільйона чоловік.
За словами Йоханссон, основою для підготовки є різні сценарії, які були створені на основі інформації ООН та досвіду після дій Росії проти України в 2014 році. У разі нападу, наприклад, лише на сході, очікується, що більшість біженців з України спочатку шукатимуть захисту у західній частині країни. Тоді їм знадобиться підтримка, заявила шведський політик.
В якості найближчої цілі в ЄС для біженців Йоханссон назвала Польщу, яка безпосередньо межує з Україною, а також Італію, Німеччину та Францію. Вона не захотіла визначити, яку кількість біженців вона очікує, за різними сценаріями війни.
Проте, орієнтовні дані з цього приводу навів міністр оборони США Ллойд Остін (Lloyd Austin) під час візиту до Варшави в п’ятницю 18 лютого ц.р. За його словами, лише Польща «може побачити, як десятки тисяч переміщених українців та інших людей переходять через її кордон, намагаючись врятувати себе та свої родини від жахів війни».
Іншими безпосередніми сусідами України в ЄС є Словаччина, Угорщина та Румунія.