Дипломатичні зусилля щодо врегулювання кризи навколо України йдуть повним ходом. Зокрема, протягом вихідних 12-13 лютого ц.р. президент США Джо Байден провів розмову з президентом Росії Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським. Він попередив Путіна про серйозні наслідки у разі вторгнення та пообіцяв підтримку Україні. Байден підтвердив готовність США підтримувати Україну у міжнародно визнаних кордонах та заявив, що відповідь США на інтервенцію Росії в Україну буде блискавичною. Путін відкинув міркування та застереження Байдена, як провокацію.
Водночас, НАТО скептично ставиться до запевнень Путіна. Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг звернув увагу, що аналогічні мирні запевнення у проведенні навчань лунали з Москви й у 2008 році, коли Росія проводила концентрацію військ напередодні вторгнення в Грузію, та у 2014 році перед вторгненням на Донбас в Україні.
Підкресливши, що Вашингтон має намір і надалі застосовувати дипломатичні шляхи для вирішення кризи, водночас США готові й до інших варіантів розвитку подій.
Тим часом, низка держав, серед яких і Німеччина, закликали своїх громадян покинути Україну.
План президента Росії Путіна досягти розколу НАТО та партнерів Альянсу загрозою свого вторгнення не спрацював та призвів до протилежних результатів, згуртувавши партнерів по НАТО.
Країни Балтії протягом багатьох років закликали НАТО до посилення сил Альянсу у своїх країнах. З огляду на російську загрозу, за повідомленнями з Брюсселя, це бажання зараз переоцінюється. Тим часом федеральний уряд Німеччини розглядає різні можливі сценарії конфлікту в Україні.
Україна закликає протягом 48 годин провести переговори ОБСЄ з Росією і посилається на Віденський документ про заходи ОБСЄ щодо зміцнення довіри та безпеки.
НАТО згуртовується
Зараз на українському кордоні перебуває понад 100 тисяч військових, зазначає видання. У штаб-квартирі НАТО також уважно стежать за концентрацією військ ЗС Росії у сусідній Білорусі, що ще більше посилює залежність цієї країни від Москви.
У НАТО припускають, що російський президент може підтримувати такий сценарій потенційної загрози вторгнення тривалий час. Військова техніка може залишатися на кордоні, тоді як особовий склад буде змінюватися на ротаційній основі знову і знову. За інформацією спецслужб НАТО, Росія також налагодила комплексну логістику постачання, яка, за словами експертів, виходить далеко за рамки стандартних навчань. Зокрема, є інформація щодо доставки у передові райони запасів консервованої крові.
Німецький підрозділ у Литві у кількості майже 900 військовослужбовців також перебуває у визначених районах дислокації вже протягом п’яти років. Для країн Балтії розміщення російських військ у Білорусі є особливо загрозливим, оскільки вони мають прямий кордон з країною. Російські підрозділи також присутні в Балтійському морі.
Організація НАТО відмовилася від проведення військових навчань
Як запевняють в НАТО, наразі робиться все, щоб не спровокувати розвиток небажаної ситуації в регіоні. Зокрема, відмінені навчання з агресивними сценаріями дій підрозділів союзників, що має запобігти ескалації ситуації. Водночас, в НАТО заявляють, що подальший розвиток дій Альянсу буде оцінюватися з огляду на переміщення російських військ.
У середині цього тижня в Брюсселі відбудеться зустріч міністрів закордонних справ НАТО, на якій також інтенсивно обговорюватиметься ситуація в Україні. Також беруть участь представники Фінляндії та Швеції, які не є членами Північноатлантичного оборонного альянсу.
Таким чином, стає очевидним, що вторгнення військ Росії, за погрозами російського президента не сприяє очікуваному ним розколу в НАТО та серед його партнерів, а навпаки, призводить до згуртуванню союзників.