• uk
  • en
  • ru

ГЕОПОЛІТИКА

Головна - Інформаційний вплив - Китай накладає вето на захід у порт військового фрегату «Баварія»

Проголошена напередодні лідерами США, Великобританії та Австралії нова ініціатива в галузі безпеки і оборони в Індо-Тихоокеанському регіоні щодо оснащення ВМС Австралії підводними човнами з ядерною силовою установкою, отримала негайну відповідь від Китаю. Німецька «Tagesspiegel» повідомила 15 вересня ц.р., що наступного після проголошення створення США та партнерами безпекової ініціативи «Aukus» щодо оснащення підводними човнами з ядерними силовими установками ВМС Австралії Китай заборонив німецькому фрегату «Баварія» («Bayern») захід до одного зі своїх портів.
Запланований Федеральним урядом Німеччини візит фрегата «Баварія» до Китаю провалився через протидію Пекіна. Речниця Федерального міністерства закордонних справ Німеччини у Берліні заявила, що «після певного часу роздумів Китай вирішив, що він не хоче, щоб німецький фрегат «Баварія» відвідував порт у Китаї, і ми це прийняли до відома».
Фрегат «Bayern з 200 військовослужбовцями на борту вийшов у море в напрямку Індо-Тихоокеанського регіону 2 серпня ц.р. Федеральний уряд Німеччини у квітні оголосив, що має намір посилити військово-політичну присутність в Азії, тому передбачає більш тісне співробітництво, насамперед з Японією.
Серед іншого цілі, проголошені Міністерством оборони Німеччини, а саме «порядок, що ґрунтується на спільних правилах, забезпечення вільного пересування морськими шляхами, мультилатералізм» – повинні були бути пов’язані з доброзичливим жестом у напрямку Китаю, а саме візитом військового корабля до порту, який зараз скасовано.

У Південно-Китайському морі існує територіальний конфлікт між Китаєм та іншими сусідніми державами. Пекін претендує на 80% акваторії багатого на корисні копалини моря, через яке проходять важливі шляхи морського сполучення. Цьому здійснює протидію насамперед Вашингтон, демонструючи власну військову присутність у регіоні, та останнім часом все сильніше вимагає цього від своїх партнерів.
Міжнародний арбітражний суд у Гаазі у 2016 році відхилив територіальні претензії та судові позови Китаю. Пекін ігнорує вирок суду. Територіальні претензії на регіон також пред’являють В’єтнам, Філіппіни, Тайвань, Бруней та Малайзія.

Вірогідно, проголошення нової ініціативи щодо оснащення підводними човнами з ядерними силовими установками ВМС Австралії, яка за назвою держав Австралія, Великобританія, США, отримала назву акроніму «Aukus», могло спричинити більш рішучі дії Пекіна. Німецький фрегат отримав відмову від Китаю, оскільки опинився несвоєчасно в цьому регіоні.
Виведення військ США та їх союзників з Афганістану та втрату міжнародного авторитету разом з одним трильйоном доларів, США намагаються компенсувати за рахунок зміцнення власних геополітичних позицій в інших частинах світу. Індо-Тихоокеанський регіон, в якому теж давно точиться суперництво за впливи і перспективи з Китаєм, наразі стає найбільш пріоритетним для Вашингтона. Очевидно, саме тут, за участі старих і нових партнерів та ситуативних союзників США будуть намагатися реабілітуватися за програну війну в Афганістані, покинуту НАТО в Європі та зневіру європейських партнерів.
Китай також має власні інтереси в Афганістані, зокрема він ще за попереднього уряду в Кабулі інвестував туди значні фінансові кошти з метою забезпечення трансферту китайських товарів, робіт, людей і послуг у напрямку на Захід. Військові події та зміна керівництва в країні частково відтермінували наміри головних учасників подій, зокрема Китаю. Пекін готовий до співробітництва і вже проводить конструктивні перемовини з керівництвом Талібану, який виступає союзником Пекіну та Пакистану, дослухаючись до вимог Кабулу щодо надання гуманітарної допомоги та продовження повномасштабного співробітництва з Афганістаном.
Ядерна та впливова Індія, яка відігравала роль головного конкурента Китаю у регіоні, наразі залишилися осторонь.
Інтереси США в регіоні наразі не артикулюються та не проглядаються, Вашингтон на поясненні причин свого надмірно поспішного виходу з країни не зосереджується. Водночас, військовий контингент США не повернувся на батьківщину, а передислокований наразі до сусідніх країн, залишивши опцію повернення до активних операцій, у випадку необхідності.
Таким чином, протистояння між США та Китаєм розгортається не лише поблизу берегів Китаю, але й у центральній частині Центральної Азії. Тенденція до ескалації ситуації, не зважаючи на наміри Талібану легітимізувати свій уряд, залишається.
В Індо-Тихоокеанському регіоні існують ознаки наміру США та їх союзників перехопити ініціативу та нав’язати у протистоянні з Пекіном власні умови шляхом утворення нових військових союзів. Китай адекватно й болюче для європейських партнерів США реагує у відповідь. Не виключається можливість відкритого протистояння у регіоні між представниками збройних сил Китаю та США.

https://m.tagesspiegel.de/politik/peking-legt-veto-gegen-hafenbesuch-ein-fregatte-bayern-darf-nicht-in-china-festmachen/27614862.html?utm_source=morgenlage-wirtschaft