21.02.2022, 06:54
Ситуація в конфлікті навколо України загострюється. США надіслали до ООН листа з попередженням про складений росіянами список осіб, які підлягають ліквідації. Розвідка США повідомляє, що Путін уже віддав наказ про вторгнення.
США надіслали листа до ООН з попередженням про російські розстрільні списки
6.30. Згідно з повідомленням New York Times, уряд США надіслав листа Комісару ООН з прав людини, в якому США зазначають, що Росія склала «списки осіб до ліквідації». До нього занесені українці, яких мають ліквідувати під час вторгнення чи відправити до таборів. Крім того, зазначено у листі, Росія планує масові порушення прав людини в Україні. У минулому Росія катувала людей і викрадала мирних жителів.
Зокрема, у списках перебувають вороги Росії, серед них – дисиденти з Росії чи Білорусі, які мешкають в Україні. Крім того, до списків внесені журналісти, активісти антикорупційного руху, члени етнічних і релігійних меншин а також члени ЛГБТ-спільноти.
Вашингтон. Байден має намір зустрітися з Путіним, якщо той відмовиться від вторгнення в Україну
3.40: За інформацією Білого дому у Вашингтоні, президент США Джо Байден готовий зустрітися зі своїм російським колегою Володимиром Путіним для особистих переговорів щодо українського конфлікту. Прес-секретар Байдена Джен Псакі повідомила в неділю 20 лютого ц.р. ввечері (за місцевим часом) після окремих телефонних переговорів президента Франції Макрона з Путіним і Байденом, що «президент Байден в принципі погодився на зустріч з президентом Путіним,.. якщо не буде вторгнення». Раніше з Єлисейського палацу в Парижі повідомлялося, що Байден і Путін в принципі домовилися про зустріч на вищому рівні.
Обидва лідери схвалили головні підходи до проведення такої зустрічі. Зміст переговорів повинні визначити Держсекретар США Ентоні Блінкен зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим на зустрічі у четвер, 24 лютого ц.р. Зустріч на вищому рівні може відбутися лише у випадку, якщо Росія не вторгнеться в Україну.
5000 захисних шоломів Бундесверу підготовлені до відправки в Україну
00.10. Обіцяні Федеральним міністром оборони Німеччини Крістіною Ламбрехт (Christine Lambrecht) 5000 захисних шоломів для України наразі готові до транспортування. Про це заявив речник Федерального міністерства оборони Німеччини для «Редакційної мережі Німеччини» (RedaktionsNetzwerk Deutschland, RND). Він повідомив, що «шоломи готові до відправлення. Як тільки українська сторона підтвердить всі умови передавання, шоломи можуть бути відправлені. Вони дістануться місця призначення протягом трьох днів».
Ламбрехт оголосила про готовність надіслати захисні шоломи для України наприкінці січня ц.р. Таке рішення наразилося на критику як в Україні, так і в Німеччині, оскільки Україна неодноразово просила про надання їй озброєння, яке поставили Україні інші держави-члени НАТО. У четвер минулого тижня стало відомо, що шоломи дотепер ще не передані в Україну.
Інтенсивна телефонна дипломатія: Макрон знову розмовляє з Путіним
Понеділок, 21 лютого.
00.08. З метою досягти деескалації у конфлікті навколо України, президент Франції Еммануель Макрон пізно ввечері у неділю 20 лютого ц.р. вдруге провів телефонну розмову з господарем Кремля Владіміром Путіним. Про це стало відомо з повідомлення від Єлисейського палацу, без конкретизації деталей і змісту. Після попередньої розмови з Путіним у першій половині дня неділі 20 лютого ц.р., Макрон спочатку провів телефонні переговори з Президентом України Володимиром Зеленським. На додаток, як повідомляється з Парижу, Макрон провів також консультації по телефону з Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом, президентом США Джо Байденом а також прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном.
Тоді як перші перемовини Макрона з Путіним тривали годину й 45 хвилин, за повідомленням з президентського палацу у Парижі, ввечері обидва президенти розмовляли ще протягом години. Обидва протягом переговорів у першій половині дня намагалися досягти припинення вогню на сході України та застосування дипломатичних шляхів вирішення кризи.
Спецслужби США: Путін вже давно прийняв рішення про вторгнення
22.48. Президент Росії Владімір Путін, відповідно до інформації спецслужб США, ще минулого тижня віддав наказ власним збройним силам на вторгнення в Україну. Про це скоординовано повідомляє низка ЗМІ США з посиланням на кола у спеціальних службах.
Ці свідчення пояснюють причини, чому президент США Джо Байден застеріг про наступ російських військ у середу минулого тижня. Середа минула без вторгнення, проте Росія продовжила концентрацію власних військ на кордоні з Україною. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у неділю 20 лютого ц.р. для новинного вісника CNN, що «Все, що має відбутися напередодні вторгнення, здається, відбувається прямо зараз».
Відповідно до повідомлень ЗМІ, спецслужби США відзначають, що війська Росії вже здійснюють перші кроки до вторгнення. Зокрема, від 40 до 50 відсотків угруповання військ Росії, що становить 150 тис. осіб та зосередженого на кордоні з Україною, вже сформовані у бойові порядки. Байден заявив у п’ятницю 18 лютого ц.р., що він «переконаний», що Путін прийняв рішення на вторгнення. Агресивні висловлювання президента США, відповідно до повідомлень мас-медіа, повинні стати попередженням для Путіна, що його плани викрито та покликані стати спробою відтермінувати початок наступу.
ЗМІ США наводять інформацію з джерел у спецслужбах, що «проте, вирішення питання дипломатичними шляхами не вичерпане». До того часу, поки російські танки та солдати не перетнули кордон з Україною, не виключено, що Путін ще змінить своє рішення.
Посол Росії у США: «Немає жодного вторгнення»
21.46. Посол Росії у Вашингтоні відкинув побоювання Заходу щодо скорого вторгнення російських солдатів в Україну. У неділю 20 лютого ц.р. посол Анатолій Антонов заявив віснику CBS, що «немає жодного вторгнення і не існує також таких планів». За його словами, Росія має намір продовжувати докладати дипломатичних зусиль для вирішення всіх нагальних питань.
З огляду на вимоги Москви до Заходу він заявив, що «ми охоче викладемо всі позиції на папері. Ми бажаємо отримати правові гарантії забезпечення безпеки для Росії». Росія, заявив далі Антонов, не є миролюбивою неурядовою організацією. Росія не бажає, щоби відбулася чергова хвиля розширення НАТО, заявив Антонов з огляду на намагання України вступити до військового Альянсу.
З огляду на це, Посол України у США Оксана Маркарова в інтерв’ю для вісника CBS заявила, що «отже, ми, на жаль, очікуємо на будь-що». Вона повідомила, що «ми будемо працювати вдень і вночі, використовувати кожну можливість, щоби стримати Росію від вторгнення». Протягом попередніх днів було засвідчено, всупереч твердженням посла Антонова, що Росія розпочала проведення провокацій у Донецькій та Луганській областях.
Посол України в Німеччині «Цю зраду ми не забудемо ніколи»
20.42. Надзвичайний і Повноважний Посол України у Німеччині Андрій Мельник підтвердив свою вимогу щодо постачань летального озброєння з Німеччини, з огляду на вірогідне російське вторгнення.
У неділю 20 лютого ц.р. він заявив для вісника Bild TV, що «сьогодні ми потребуємо не слів, не лише заяв про солідарність, ми потребуємо зброї для оборони». За словами Посла, такі озброєння Німеччина може постачати для України, але вона, як і раніше, уникає цього.
Якщо Німеччина продовжить відмовлятися і якщо президент Росії Путін фактично вторгнеться в Україну протягом наступних кількох днів або тижнів, це означатиме «провал німецької зовнішньої політики» та «оголошення про її банкрутство». «І цю зраду українці ніколи не забудуть», – підкреслив Посол. Мельник також звернувся до Заходу з проханням застосувати оголошені проти Росії санкції «до того, як відбудеться обстріл Києва».
Федеральний уряд Німеччини тим часом знову підтвердив своє негативне ставлення до поставок озброєнь для України. Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (партія «Зелені») на Мюнхенській безпековій конференції заявила у п’ятницю 18 лютого, що зараз не той момент «щоби змінювати наш курс на 180 градусів». Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (СДП) підкреслив, що він наразі не бачить приводу змінювати правила експорту озброєнь. Він заявив у п’ятницю 18 лютого ц.р. після зустрічі на вищому рівні у Брюсселі «ЄС-Африка», що «зараз це було би дуже неправильним часом».